Фізико-математичний факультет. Сторінки історії.

Фізико-математичний факультет був створений у ХНПУ імені Г.С. Сковороди (на той час – Харківському державному педагогічному університеті) 01 вересня 1939 року.

Ювілей фізико-математичного факультету у подіях та персоналіях

Колектив Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Савича Сковороди у 2019 році відзначив 80-річний ювілей фізико-математичного факультету.

Тому як ніколи важливою постала проблема вивчення та усвідомлення основних етапів розвитку нашої Alma mater, відновлення витоків створення фізико-математичного факультету та його історії у складі нашого університету.

Як засвідчують архівні документи, у нинішньому форматі та складі фізико-математичний факультет було створено 1 вересня 1939 р. Першим деканом фізико-математичного факультету був доцент Мстислав Сергійович Саврон. Спеціальну підготовку студентів вели дві кафедри: математики і фізики. Значні зусилля колектив факультету спрямував на формування власної матеріально-технічної бази: обладнання, перш за все,фізичних лабораторій, кабінетів.

Трагічні події війни перервали творчу працю. Сотні викладачів, аспірантів і студентів залишили свою Alma mater і пішли на фронт захищати Батьківщину. Чимало з них загинули смертю хоробрих. Сім викладачів і вихованців інституту стали Героями Радянського Союзу. Серед них – учителі математики: Бакунін Іван Іванович (1900-1942), випускник 1933 року; Мужайло Микола Тимофійович (1918-1981), випускник 1941 року. Дуже жорстоко обійшлася доля і з першим деканом факультет – М.С. Савроном. Талановитий вчений-астроном, він був ученим секретарем астрономічної обсерваторії. Разом із колегами він продовжував працювати в обсерваторії під час фашистської окупації Харкова, і був розстріляний окупантами.

Відразу після звільнення Харкова від фашистських окупантів, уже в жовтні 1943 року, в складних умовах розрухи інститут відновив свою роботу.

Виконуючим обов’язки декана фізико-математичного факультету був призначений Юрій Михайлович Гайдук, завідувачем кафедри математики – проф. П.О. Соловйов, фізики – проф. Р.Д. Пономарьов. На факультет було зараховано 11 студентів. 11 У січні 1944 р. разом із інститутом факультет переїхав у нові стіни – в колишнє приміщення Міністерства освіти України на вулиці Артема, 29 (зараз вулиця Алчевських).У повоєнний час колективи кафедр заново організовували навчальний процес, створювали навчальні та наукові лабораторії, кабінети, майстерні, нові розробки лабораторних робіт і практикумів.

Історія навчального закладу твориться тисячами його викладачів, співробітників, студентів, у неї вплетені долі кожного з них. Висвітлюючи пройдений шлях, хотілось добрим словом згадати деканів нашого факультету - тих, хто віддав свої знання, сили, здоров'я, життя справі створення і піднесення потенціалу факультету, залишив по собі гідну пам'ять в його історії:

доцент Мстислав Сергійович Саврон (1939-1941)
викладач Юрій Михайлович Гайдук (1943-1946)
доцент Сергій Гаврилович Ромаданов (1946-1956)
доцент Ілля Олександровичі Наумов (1956-1959)
старший викладач Прокофій Олександрович Яцук (1959-1960)
доцент Іван Ілліч Солошенко (1960-1983)
доцент Володимир Михайлович Тубаєв (1983-1985)
доцент Валеріян Дмитрович Стасенко (1985-1993)
професор Ольга Олександрівна Балбенко (1993-1995)
професор Олександр Іванович Гончаров (1995- 2012)

У 50-60-х роках минулого століття факультет зростав та міцнів. Була створена унікальна сучасна матеріально-технічна база, книжковий фонди, розроблялося навчально-методичне забезпечення освітнього процесу.Незважаючи на складні реорганізації, які проводилися в рамках тодішньої державноїполітики, університет розширював і зміцнював лабораторії і кабінети факультету,співробітники освоювали нове обладнання, створювали нові лабораторії, майстерні.

У той період на факультеті було закладенофізичну та математичну наукові школи, на факультеті працювали визнані вчені, наука на факультеті розвивалася як унаслідок власних кадрових резервів науковців, так і завдячуючи впливу наукових напрямів, за якими працювали учені інших закладів України та СРСР.

Саме в середені ХХ століття закладалися й основи особливого фізматівськогоколективу – єдності та співпраці викладачів, співробітників, студентів. Фізико-математичний факультет протягом усієї історії був одним із найнадійніших та найвідданіших університетських факультетів - Викладачі, студенти, співробітники активно та свідомо залучалисядо громадського життя,до усіх суспільних подій.

У 1989 році факультет переїхав у корпуси по в.Валентинівський. Певною мірою цей період можна назвати новою ерою у житті факультету. У 1986 році на факультеті було відкрито інноваційну на той час кафедру інформатики, відкривалися нові спеціальності.

Колектив факультету вдало сполучав мудрість та досвід поколінь із енергію та завзятістю молоді. Попри вкрай складний злам віків університет та факультет зумів зберегти найцінніше – кадровий склад, зберіг та примножив наукові та освітянські традиції.

Новій історії наш факультет завдячує відданій праці співробітників. У непростий період очільницею факультету стала професор, доктор педагогічних наук, Рогова Тетяна Володимирівна. Маючи унікальний досвід управлінської роботи, являючи собою приклад науковця вищого ґатунку Тетяна Володимирівна впевнено, наполегливо,тактовно та з великою повагою до колективу спрямувала роботу нашого факультету. Доктор педагогічних наук, професор Олександр Геннадійович Колгатін- вчений, викладач, декан, безсумнівний професіонал у своїй справі. Протягом усього періоду роботи Олександр Геннадійович доклав чимало зусиль для оновлення та впровадження нових управлінських технологій. Докладно проникаючи до усіх факультетських справ, Олександр Геннадійович забезпечив міцну базу для оновлення факультету. На посаді заступника декана з навчальної роботи протягом багатьох років працювала кандидат педагогічних наук, доцент Рогова Ольга Володимирівна – математик, викладач, методист, мудрий та тактовний управлінець. Унікальний досвід на посаді заступника декана з навчальної роботи, та, особливо, заступника декана з виховної роботи має кандидат педагогічних наук, доцент Стяглик Наталія Іванівна. Надзвичайна жінка,унікальний фахівець, не просто улюблениця, а кумир багатьох поколінь студентів. Математик, науковець, блискучий викладач, неперевершений заступник декана з наукової роботи, кандидат фізико-математичних наук, доцент Зоря Валентина Дмитрівна. Валентина Дмитрівна – фундатор традицій наукової роботи на факультеті, потужний її двигун та натхненник. Багато років головою профспілкової організації факультету працювала старший викладач кафедри математики Ольга Іванівна Молявка. Активна, енергійна, щира, один із найкращих викладачів, завжди знаходила час, можливості та сили допомогти студентам та викладачам.

У управлінському складі факультету хотілося особливо відзначити й професорів – очільників кафедр. У 2019 році 40-річний ювілей роботи в університеті відзначила доктор педагогічних наук, професор Моторіна Валентина Григорівна, яка майже 15 років віддала завідуванню кафедрою. Вдячність за багаторічну плідну роботу, гордість за досягнення В.Г. Моторіної на освітянських теренах знаходять відгук у серцях людей, які знають її впродовж усього життя. Такою людиною пишаються її численні учні.

22 роки очолював кафедру фізики кандидат фізико-математичних наук, доцент Малець Євген Борисович. Маючи унікальний досвід роботи, Євген Борисович здобув неперевершений авторитет у викладацькому та студентському колективі як науково-методичними здобутками, так і особистісними людськими якостями.

З 2011 по 2019 роки кафедру фізики очолював доктор технічнихнаук, професор Лапта Сергій Іванович, унікальний вченийта висококваліфікований фахівець своєї справи. Сергій Іванович доклав чимало зусиль для розвитку кафедри у вкрай складний період її роботи.

Одним із засновників кафедри інформатики є надзвичайнаособистість – вчений, викладач, громадський діяч – доктор педагогічних наук, доцент Раков Сергій Анатолійович. Сергій Анатолійовичу притаманні глибока ерудиція,блискучі знання , уміння охопити проблематику і перспективи розвитку науки, що дозволили йому закласти міцний фундамент кафедри.

Особливий талант науковця, педагога, керівника, організатора та адміністратора дозволили понад 20 років обіймати посаду завідувача кафедри інформатики кандидату фізиком-математичних наук, професору Білоусовій Людмилі Іванівні. Особливості діяльності Людмили Іванівни на цій посаді полягають і в збереженні гідних, утворених на кафедрі традицій, які узгоджувались з традиціями факультету та університету, і в примноженні цих традицій; і в ретельному ставленні до кадрових питань, і в зразковому використанні сили власного прикладу при вирішенні нагальних задач; і у виявленні турботи про кожного викладача, лаборанта, інженера, аспіранта, студента; і у високій вимогливості, в першу чергу, до себе і до кожного підопічного.

Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи – поєднання знань та творчості, науки і натхнення, інтелекту та емоцій,серце фізико-математичного факультету. 30% особового складу кафедри – випускники фізико-математичного факультету. Протягом 20 років кафедру очолювала доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України Валентина Іванівна Лозова. Наукова школа В.І. Лозової – явище унікальне, зумовлене особистістю лідера, який має виключний науковий статус - під керівництвом професора підготовлено 16 докторів та 54 кандидати педагогічних наук.

За роки роботи фізико-математичний факультет підготував більше ніж 7000 вчителів. Наразі ми сучасний факультет, який бере на себе відповідальну справу з підготовки висококваліфікованих фахівців педагогічної справи, має значний науковий потенціал, досвідчений професорсько-викладацький колектив, багаті освітянські та культурні традиції.

Щиро сподіваємося, що прийдешні покоління викладачів, співробітників, студентів пишатимуться своїм закладом, будуть відданими своїй професії, відчуватимуть відповідальність за свою щоденну працю і прагнутимуть залишити добрий слід на землі.

Декан фізико-математичного факультету,

доктор педагогічних наук,

професор Пономарьова Н.О.

Історія фізико-математичного факультету.

Перші роки функціонування фізико-математичного факультету він розміщувався в корпусі на вулиці Карла Маркса, 2 (зараз вулиця Благовіщенська). На перший курс факультету в 1940 р. було зараховано 100 студентів [3, с. 7]. Першим деканом фізико-математичного факультету був призначений Саврон Мстислав Сергійович, який був одночасно деканом географічного факультету. Значні зусилля колектив факультету спрямував на формування власної матеріально-технічної бази: обладнання фізичних лабораторій, кабінетів. Спеціальну підготовку студентів вели дві кафедри: математики і фізики. Першими викладачами фізико-математичних дисциплін в інституті були переважно вихованці та викладачі університету, які працювали на факультеті за сумісництвом [3, с. 6-7]. У 1940-1941 навчальному році до складу кафедри математики входили доценти: в.о. зав. кафедри Д.З. Гордєвський, Г.Є. Березняк; ст.викладач С.І. Воловельська; викладачі Г.Л. Буймало, Ю.М. Гайдук, Л.М. Метліс, І.Ф. Тесленко. До складу кафедри фізики входили: проф., зав. кафедри Р.Д. Пономарьов, доц. І.П. Вишинський, викладач А.П. Карлова.

Під час Другої світової війни чимало викладачів, аспірантів, студентів пішли на фронт, а сім викладачів і вихованців інституту стали Героями Радянського Союзу. Серед них випускники фізико-математичного факультету – учителі математики: Бакунін Іван Іванович (1900-1942), випускник 1933 року; Мужайло Микола Тимофійович (1918-1981), випускник 1941 року. Перший декан факультету М.С. Саврон, вчений-астроном, учений секретар астрономічної обсерваторії, разом із колегами продовжував працювати в обсерваторії під час фашистської окупації Харкова, і був розстріляний окупантами [2]. У 2011 році на території Астрономічного інституту ХНУ імені В.Н. Каразіна було відкрито пам’ятний знак на честь загиблих в роки окупації астрономів, серед якихі М.С. Саврон.

Через загрозу захоплення Харкова німецькими військами у жовтні 1941 р. колектив інституту було евакуйовано до Самарканду, а згодом до міста Кзил-Орда Казахстану. За відсутністю приміщень він не працював там як навчальний заклад. Привезене обладнання було передано в Самаркандський учительський інститут. Евакуйовані викладачі були направлені на роботу в Об’єднаний Український державний університет (створений на початку 1942 року у Кзил-Орді на базі Київського і Харківського університетів), а також у місцеві школи та органи влади [1, с. 316].

Відразу після звільнення Харкова від фашистських окупантів, уже в жовтні 1943 року, в складних умовах розрухи інститут відновив свою роботу. Виконуючим обов’язки декана фізико-математичного факультету був призначений Юрій Михайлович Гайдук, завідувачем кафедри математики – проф. П.О. Соловйов, фізики – проф. Р.Д. Пономарьов. На факультет було зараховано 11 студентів. У січні 1944 р. разом із інститутом факультет переїхав у нові стіни – в колишнє приміщення Міністерства освіти України на вулиці Артема, 29 (зараз вулиця Алчевських).Перший післявоєнний випуск на фізико-математичному факультеті відбувся в 1947р. і склав 26 осіб [3, с. 7].

Факультет чисельно ріс як за рахунок демобілізованих студентів, так і завдяки новим наборам. Це відбивалося і на розвитку спеціальних кафедр. У 1945-1946 навчальному році до складу кафедри фізики входили: професор, зав. кафедри А.О. Слуцкін; доценти Я.М. Фогель, В.К. Ткач, С.Г. Ромаданов; ст. викладачі К.В. Мезин, А.І. Горностаєв; асистенти К.К. Трофімова, З.І. Тер-Міноянц. На кафедрі математики працювали: професор, зав. кафедри П.О. Соловйов, доценти Г.Є. Березняк, Л.Я. Гіршвальд, Д.З. Гордєвский, В.А. Скрилев; викладач С.І. Тіман; асистент С.А. Дахія [4, с. 7].

У повоєнний час колективи кафедр заново організовували навчальний процес, створювали навчальні та наукові лабораторії, кабінети, майстерні, нові розробки лабораторних робіт і практикумів. Факультету надали допомогу інші вищі навчальні заклади країни, зокрема Держфонд при Саратовському університеті, Челябінський педінститут.

Значну роботу з формування матеріальної бази факультету провів колектив викладачів і лаборантів кафедри фізики під керівництвом доц. С.Г. Ромаданова. Частина моделей, приладів і обладнання була виготовлена силами самих студентів і викладачів. З ініціативи завідувача кафедри фізики проф. О.О. Галкіна було поставлено ряд нових лабораторних робіт з механіки, молекулярної фізики, електрики.

Для забезпечення належного науково-теоретичного і методичного рівня навчально-виховного процесу на кафедри запрошувались висококваліфіковані вчені з інших вишів та наукових установ Харкова, перспективні випускники університету і педінституту. Працюючи на факультеті, захистили кандидатські дисертації молоді викладачі, випускники ХДУ: З.С. Агранович (1949, кафедра математичного аналізу), Л.М. Глускін (1952, кафедра алгебри-геометрії), В.П. Шестопалов (1952, кафедра фізики).

Для підготовки висококваліфікованих викладацьких кадрів була відкрита аспірантура: з фізики – в 1946 р., з математики – в 1950 р. Наукове керівництво аспірантами-фізиками здійснювали професори М.І. Корсунський, Р.І. Гарбер, Й.А. Гіндін, Г.Д. Бурдун, В.Н. Старцев, доценти Л.І. Пивовар, С.Г. Ромаданов, С.Т. Шавло, І.І. Солошенко. Науковими керівниками аспірантів-математиків були професори Д.З. Гордєвський (геометрія), В.О. Марченко, Є.І. Кім, М.Н. Тихов, І.М. Глазман (диференціальні рівняння), В.П. Шестопалов (радіофізика і електроніка). Першим аспірантом-фізиком був Є.А. Дольников, аспірантом-математиком – І.О. Наумов [3, с. 11].

З 1956 р., у зв'язку з потребами шкіл, факультет почав готувати вчителів широкого профілю – вчитель фізики та основ виробництва, вчитель математики і креслення [3, с. 8-9]. Інтенсивно комплектувався книжковий фонд кафедр.

У 1957 р. було створено кафедру основ виробництва (зав. кафедри канд. фіз.-мат. наук В.Ф. Сутулін). У зв'язку з введенням нових спеціальностей були переглянуті і поставлені нові лабораторні роботи, поповнені кабінети і лабораторії, створений спеціальний кабінет методики викладання фізики з основним типовим устаткуванням для шкільного фізичного експерименту, а також лабораторії та кабінети спецфізпрактикуму, радіотехніки, енергетики, автотракторної справи, креслення. Значно розширені навчальні майстерні: слюсарно-механічна, столярна, склодувна; для механічної майстерні були придбані токарні, фрезерні, стругальні та інші верстати. У навчальних майстернях з ремісничого практикуму виготовляли шкільні фізичні прилади та оригінальні моделі. Активну участь у цій роботі брали П.М. Погожев, А.Т. Сословська, О.Ф. Полонська, П.А. Сокольський.

У той самий період на кафедрі алгебри-геометрії (зав. кафедри доц. І.О. Наумов) викладачами Н.М. Чернецьким і Т.Г. Івницьким була проведена постановка курсів проекційного та технічного креслення, розроблено індивідуальні завдання для студентів, обладнано креслярські зали. Л.Г. Котляревський та І.О. Наумов розробили і впровадили в навчальний процес практикум з вимірювань на місцевості.

Кафедри фізико-математичного факультету спільно з кафедрою педагогіки (проф. А.І. Зільберштейн) у 1956-1957 рр. провели експеримент на базі двох середніх шкіл Харківської області (Краснопавлівської Лозівського району та Золочівської) з упровадження виробничого навчання до загальноосвітньої школи. Результатом роботи стала монографія «Виробниче навчання в середній школі на базі МТС» (1958).

Подальший розвиток і вдосконалення фізико-математичного факультету було перервано в 1958 р. рішенням Уряду УРСР про реорганізацію інституту в педагогічний інститут фізичного виховання [1, с. 317]. Факультет продовжував випуск студентів, не проводячи набору. Різко були обмежені асигнування на навчальні та наукові цілі. Науково-технічна база була згорнена, обладнання передавалося до шкіл Харкова та інших педагогічних інститутів республіки (Ніжинський, Сумський, Полтавський), кафедри об'єднувалися (так, кафедри алгебри-геометрії, математичного аналізу і теоретичної механіки об'єднали в кафедру математики), кафедру основ виробництва ліквідували. У цей період факультет втратив багатьох кваліфікованих викладачів, була закрита аспірантура.

Реорганізація інституту не виправдала себе. Гостра потреба шкіл Харкова, і особливо області, в учителях математики, фізики, біології, хімії, мови, літератури призвела до того, що в 1962 р. багатопрофільність Харківського педагогічного інституту була відновлена: інститут фізичного виховання був знов відтворений як ХДПІ ім. Г.С. Сковороди, поновлена діяльність фізико-математичного, природничого і філологічного факультетів, на заочному відділенні знов відкрито фізико-математичний і філологічний факультети [1, с. 317-318].

1963 р. на фізико-математичному факультеті була скасована підготовка вчителя широкого профілю, стали готувати вчителів за однією спеціальністю: вчитель математики чи вчитель фізики з чотирирічним терміном навчання та вчитель математики англійською мовою викладання з п'ятирічним терміном навчання.

Кафедри факультету в цей час вирішували задачу розширення і зміцнення лабораторій і кабінетів, придбання нового обладнання, створення нових лабораторій, майстерень (у цей час силами студентів інституту був побудований корпус майстерень). Були створені, крім традиційних, лабораторії радіо і електротехніки, навчального кіно, фотокінолабораторія, клас технічних засобів навчання, ряд спеціалізованих аудиторій та ін. У лабораторіях стали використовувати елементи автоматики.

У 1967 р. на факультеті крім кафедр математики (зав. кафедри доц. І.О. Наумов) і фізики (зав. кафедри доц. І.І. Солошенко) були створені ще дві кафедри: елементарної математики і методики математики (зав. кафедри доц. С.А. Дахія, пізніше – доц. Я.М. Жовнір), методики фізики і технічних засобів навчання (зав. кафедри доц. А.Т. Сословська). Це, безумовно, сприяло поліпшенню якості підготовки вчителів.

З 1972 р. на факультеті стали готувати фахівців кількох профілів з п'ятирічним терміном навчання: вчитель математики і фізики, вчитель фізики і математики.

На фото - засідання Ради фізико-математичного факультету,11.05.1972 р. Перший ряд – керівники факультету і кафедр: М.П. Пришляк, В.М. Тубаєв, О.О. Балбенко, І.І. Солошенко, І.О. Наумов, М.А. Жихар, Я.М. Жовнір.

Бурхливе проникнення в народне господарство електронної обчислювальної техніки, калькуляторів і комп'ютерів вимагало введення в середній і вищій школі нових навчальних курсів. У 1985 р. в загальноосвітніх школах увели курс основ інформатики та обчислювальної техніки. У 1986 році було створено кафедру інформатики та обчислювальної техніки (завідувач доц. С.А. Раков), організовано перші комп'ютерні класи: КУВТ ПК «Ямаха», 3 класи УКНЦ, клас «Правец», клас ІВМ РS / 2, клас «Корвет». З 1986р. профільність підготовки студентів була розширена: факультет став готувати також учителів математики та інформатики, фізики та інформатики.

У 1988 р. була знову відкрита аспірантура: з фізики твердого тіла (наукові керівники – професори І.М. Неклюдов і Ю.Н. Цзян); з теорії та методики навчання інформатики (наукові керівники – доценти Л.І. Білоусова і С.А. Раков); з теорії та методики навчання математики (науковий керівник – доцент В.Г. Моторіна).

3 1989 р. фізико-математичний факультет розташовується за адресою вул. Блюхера, 2 (зараз вул. Валентинівська).

Склад фізико-математичного факультету протягом наступних років змінювався та реорганізовувався.

Так, у 1991 році на факультеті працювало п’ять кафедр: математики (завідувач – доц. І.П. Проскурня), інформатики та обчислювальної техніки (завідувач – доц. С.А. Раков), елементарної математики і методики математики (завідувач – доц. В.Г. Моторіна), фізики (завідувач – доц. Є.Б. Малець), методики фізики і ТЗН (завідувач – доц. В.Я. Блудов).

У 90-ті роки ХХ століття на нашому факультеті працював Регіональний науково-методичний центр інформаційних технологій (РЦНІТ), який очолював доцент Сергій Анатолійович Раков (нині доктор педагогічних наук, професор).

Досьогодні до складу факультету входять три випускаючі кафедри (фізики, математики, інформатики) і загальноуніверситетська кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи.

Декани фізико-математичного факультету. Деканами фізико-математичного факультету послідовно були: доцент М.С. Саврон (1939-1941), викладач Ю.М. Гайдук (1943-1946), доцент С.Г. Ромаданов (1946-1956), професор І.О. Наумов (1956-1959), старший викладач П.А. Яцук (1959-1960), доцент І.І. Солошенко (1960-1983), доцент В.М. Тубаєв (1983-1985), доцент В.Д. Стасенко (1985-1993), професор О.О. Балбенко (1993-1995), професор О.І. Гончаров (1995-2012), професор Т.В. Рогова (2012-2015); професор О.Г. Колгатін (2015-2018), у 2018 році деканом факультету призначено доцента Н.О. Пономарьову.


доц. Гайдук Ю.М.	проф. Наумов І.О.	доц. Солошенко І.І.	проф. Балбенко О.О.	проф. Гончаров О.І.

Заступниками декана з навчальної роботи в pізні часи були доценти С.Б. Веселовський, В.М. Тубаєв, В.Я. Блудов, М.М. Богомолов, О.М. Петров, В.М. Сергєєв, О.В. Євдокимов, Н.І. Стяглик, О.В. Рогова, Є.О. Ольховський, Н.О. Пономарьова, О.І. Проскурня.

Фізико-математичний факультет напередодні свого 80-ліття. За роки свого існування фізико-математичний факультет підготував понад 7 000 учителів фізики, математики, інформатики (за підрахунками І.О. Наумова і О.І. Гончарова). Випускники факультету займають гідне місце в розвитку освіти і науки в Україні. Серед них – відомий український учений у галузі атомної енергетики, академік НАН України, генеральний директор ННЦ ХФТІ І.М. Неклюдов; всесвітньо відомі вчені в галузі фізики твердого тіла, академіки декількох міжнародних академій, ректори Слов’янського і Бєлгородського педагогічних інститутів (нині університетів) М.К. Нечволод і М.В. Камишанченко; проректор Бєлгородського технологічного університету І.І. Бобонець; один із організаторів державного управління – нової галузі науки в Україні В.В. Корженко; автор відомих підручників з математики за системою розвиваючого навчання доктор педагогічних наук, професор Академії підвищення кваліфікації і професійної підготовки працівників освіти Росії Е.І. Александрова; один із співавторів і реалізаторів концепції Школи діалогу культур, учитель гімназії «Очаг» С.Ю. Курганов; Герой України, учитель-методист гімназії № 47 Харкова Л.О. Шитикова; багаторічний директор видавництва “Світ дитинства” Т.І. Фещенко і багато інших.

Зараз фізико-математичний факультет – сучасний та потужний факультет, який здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців освітньої сфери.

Фізико-математичний факультет має багаті освітянські та культурні традиції, значний науковий потенціал, досвідчений професорсько-викладацький колектив, відповідальний навчально-допоміжний персонал.

На факультеті велика увага приділяється модернізації навчального процесу, впровадженню нових педагогічних технологій та новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, розширенню міжнародних зв’язків.

На факультеті працюють студентські предметні та наукові гуртки та клуби, проводяться науково-практичні конференції, семінари, олімпіади, конкурси та турніри різної спрямованості тощо.

Колектив факультету живе активним та плідним життям. Спрямовує життя факультету й розвинуте студентське самоврядування. Студенти залучаються до участі у роботі секцій Спортивного клубу, гуртків та художньо-творчих колективів Молодіжного центру ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Гордістю факультету є студентська газета «Фізматін».

Креативний, ініціативний, енергійний, згуртований колектив фізико-математичного факультету - один із найавторитетніших, найпомітніших і визнаних на теренах України.

У 2017 році професорами, викладачами, співробітниками, студентами, випускниками фізико-математичного факультету було підготовлено та видано збірник «Історія фізико-математичного факультету імені Г.С.Сковороди: документи, нариси, спогади. /редкол.: Л.І. Білоусова та ін. – Х.:, 2017. – 316 c.:іл.

Збірник наукових праць приурочений до 75-річчя фізико- математичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Збірник підготовлений тими, чий життєвий шлях тісно пов’язаний з факультетом. Матеріли, представлені в збірнику, ґрунтуються на їх спогадах, а також численних працях про історію університету в цілому, унікальному дослідженні І.О. Наумова, присвяченому історії факультету як окремого підрозділу університету, документах особових справ, архівних документах університету, звітах кафедр, публікаціях різних років в літописі історії університету – газеті «Учитель».

З електронною версією збірника можна познайомитися на сайті кафедри інформатики ХНПУ імені Г.С.Сковороди.

Література:

Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Харківська область. – К.: Знання України, 2009. – 431 с.
В Харькове появился памятник астрономам, погибшим в годы войны – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.objectiv.tv/220611/57408.html
Из истории физико-математического факультета Харьковского государственного педагогического института им. Г.С. Сковороды (к 180-летию института). Метод.рек. для преподавателей и студентов / Сост. И.А. Наумов. – Харьков: ХГПИ, 1991. – 24 с.
Педагогічна Харківщина: довідник / За ред. В.І. Лозової, І.Ф. Прокопенка – Харків: Видавництво Круглова, 1997. – 160 с.
Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди / За заг. ред. академіка АПН України І.Ф. Прокопенка. – Харків: ОВС, 2001. – 176 с.

За матеріалами статті: Зоря В. Д., Зражевська А. К., Пономарьова Н. О., З історії фізико-математичного факультету ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Історія фізико-математичного факультету ХНПУ імені Г. С. Сковороди: документи, нариси, спогади/ редкол. : Л. І. Білоусова та ін. Харків : Вид-во «Мітра», 2017. С.6–21.